Навчальний рік у французьких школах починається без квітів, без лінійки і без святкового вбрання. Я сама не могла в це повірити, поки не побачила на власні очі. Діти приходять до школи у шортах і футболках (іноді подертих) і головне питання, яке їх турбує - хто буде їхніми однокласниками цього року.
У Франції існує правило - діти мають соціалізуватися. Для цього
кожного року всіх "старих" дітей перемішують між собою, плюс приходять
"новенькі". Тому 1 вересня у всіх дітей - сюрприз, їм дуже цікаво хто ж
сидітиме з ними за сусідньою партою (тут парти на одну людину).
Друга причина цієї політики перемішування - уникати "улюбленців" у
вчителів. Але тут ще й подвійна пересторога: у новосформованого класу
завжди нова вчителька. І так кожного року. Єдина константа - це
директор, хоча і він час від часу змінюється.
Тому 1 вересня батьки з дітьми приходять трохи завчасно і йдуть
шукати своє прізвище в списку класів. Там їх вже чекає вчителька або
вчитель (тут доволі багато чоловіків у системі освіти). Викладач в
обов'язковому порядку знайомиться з батьками свого учня, цікавиться чи є
якісь побажання, обговорює організаційні питання - чи дитина обідає в
школі чи вдома, чи лишається на garderie (група продовженого дня) і чи
має право йти сам додому.
Це і є, власне, наша "лінійка". Після знайомства батьки розходяться і
школу закривають від загального доступу. Цього року з огляду на теракти
обіцяють ще й посилені заходи безпеки у вигляді військових і
поліцейських. Телефони, планшети та інші гаджети у школі заборонені.
Друге питання, яке мене здивувало після відсутності квітів, піджаків і
пафосного настрою - я не побачила у школі жодної корупції. Ніхто за три
роки навчання мого сина в державній школі не просив мене купити диван
чи відремонтувати вікна. Єдине прохання, яке я і всі інші батьки
отримувала у письмовій формі - супроводжувати дітей на похід в театр,
кіно чи в парк вивчати життя тварин.
Ще в кінці року батькам видають список речей, які необхідно купити до
початку навчання - це олівці, ручки, лінійки, фломастери… Одним словом,
канцелярські товари. Зошити та книжки дітям видають безкоштовно. А
враховуючи, що у Франції книжка і зошит - це зазвичай одне ціле, то всі
ці книжки дають нові і підписані іменем і прізвищем вашої дитини. Більше
того, якщо з якихось причин (наприклад, фінансових) дитина прийшла без
ручки і олівців, то у класі є "місцеві" - держава надає певну кількість
канцелярських товарів для тих, хто забув принести або не має можливості
купити.
Читати далі : http://osvita.ua/school/52193/
