Я в домі твоєму - як птиця в грозу -
душа нерозп'ята і світ без розбою.
І небо над нами, і зорі внизу, -
о, мить, о, хвилину побути з тобою!
Цей світ збожеволів, цей світ на краю, -
ти чуєш ревіння дев'ятого валу?
За брамою пекла, в якому раю
в сльозах я під ранок тебе цілувала?
Хай світяться в тиші спіпучі слова,
і морок ніколи вже їх не поглине.
Допоки ти поруч - я буду жива.
Допоки ти любиш - цей світ не загине.
Оксана Пахльовська
Немає коментарів:
Дописати коментар